- непокірливий
- -а, -е.Те саме, що непокірний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
непокірливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
непокірний — 1) (який не хоче підкорятися кому н., слухатися когось); непокірливий (схильний до непокори); норовистий, норовливий (непокірний і впертий); перекірливий (який постійно вступає в суперечки, опирається, не хоче слухатися); неслухняний (який не… … Словник синонімів української мови
непокірливість — вості, ж. Абстр. ім. до непокірливий … Український тлумачний словник
непокірливо — Присл. до непокірливий … Український тлумачний словник
норовистий — 1) (про тварин якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний), буйний; брикливий, брикучий (який має звичку брикатися) Пор. баский 2) (упертий, з норовом про людину), примхливий, капризний, непокірливий, непокірний … Словник синонімів української мови
норов — у, ч., розм. 1) Сукупність душевних якостей людини, які проявляються в її діях, поведінці; вдача, характер. || Особливості поведінки тварин, птахів. || перев. мн. Примхи, капризи, непокірливість, упертість і т. ін. •• З но/ровом примхливий,… … Український тлумачний словник
норовистий — а, е, розм. Якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний (про тварину). || Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом (про людину) … Український тлумачний словник
баламутний — а, е. 1) рідко. Неспокійний, каламутний. 2) Бентежний, непокірливий. || Який викликає неспокій, тривогу … Український тлумачний словник
зарічаний — а, е, діал. Непокірливий; сварливий … Український тлумачний словник
норовливий — а, е. Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом … Український тлумачний словник